Вільна: шлях України до незалежності

Українці завжди прагнули жити у власній державі. Незалежній. Сильній. Сміливій.

Українці змогли побудувати таку державу. Якби важко, а іноді й страшно не було. Рухалися лише вперед, бо знали свою ціль та правду.

Хтось каже про збіг обставин, про випадкове утворення, штучність. Та чи може від штучного грітися серце у гордості? Чи може всередині закипати кров, коли є несправедливість? Штучне - без серця, без краси та історії. А українці - справжні, вольові, сильні та сміливі. Їх серце б'ється крізь роки та будує майбутнє, шануючи історію, культуру, традиції.

Сьогодні, 24 серпня, ми святкуємо День Незалежности та пригадуємо разом, як різні покоління українців здобували самостійну сміливу Україну.

Київська Русь

Першим правителем Русі вважають князя Олега, який у 882 році захопив Київ. Його наступник Ігор воював із Візантією, але загинув від рук повсталих підданих. Дружині Ігоря Ользі вдалося стабілізувати державу, а її син Святослав вiдомий військовим розширенням територiї держави, яке продовжив його син Володимир Великий. Він же охрестив Русь у 988 році. Спадкоємець Володимира Ярослав Мудрий упорядкував першу збірку законів - "Руську правду" налагоджував дипломатичні стосунки з європейськими державами. Нащадки Ярослава розділили Русь на окремі князівства і почалася роздробленiсть держави. Володимир Мономах і його син Мстислав на короткий час консолідували владу. У1240 році руські князівства внаслідок вторгнення монголів стали політично залежні від Золотої Орди.

Королівство Русь

Волинський князь Роман Мстиславович у 1199 році приєднав до своїх володінь Галицьке князівство. У 1204 році Роман здобув Киïв та отримав титул Великого князя - утворилося найбiльше та наймогутніше удільне князівство, що наприкінці 13 століття об'єднувало 80 міст. Свого розквіту держава досягла за князювання сина Романа - Данила Галицького, який об'єднав переважну частину Київської Русі та зумів приборкати впливове галицьке боярство. У 1253 році Данило прийняв у Дорогочинi титул Короля Русі від папи Інокентія IV. Новоспечений король мусив постійно воювати із Золотою ордою, аж поки не помер у 1264 році. Після смерті короля посилилася роздрiбленiсть держави, яку послаблювали напади Орди. У 1340 роцi пiсля смерті Болеслава Юрія II королівство підпало під вплив Великого князівства Литовського.

Військо Запорізьке

Гетьманщина виникла в період повстання під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. за зборiвською угодою, Військо Запорозьке вважали частиною Речі Посполитої, однак фактично Гетьманщина була незалежною. Після Переяславської ради 1654 року Військо Запорозьке уклало союз із Московією. Росіяни втручалися в політичне життя молодої держави, що спричинило ряд московсько-українських війн. У 1663 році, після укладання Юрієм Хмельницьким із поляками Слободищенської угоди Гетьманщину розділили по Дніпру між Московією та Річчю Посполитою. До 1676 року Польща приєднала Правобережнi землi Гетьманщини. Лівобережна частина поступово підпадала під контроль росії, поки в 1764 році указом цариці Катерини II гетьманство остаточно скасували, а українськi землi офiцiйно ввійшли до складу росії.

Українська Народна Республіка

Уперше Українську Народну Республiку (далi - УНР) проголосили як автономну в 1917 році. Наступного року після початку громадянської війни в росії УНР оголосила про свою незалежність. Республіка мала повноцінний поділ на гілки влади: парламент - Центральна Рада, уряд - Генеральний Секретаріат і суди - Генеральний суд і місцеві суди. Червона армія у грудні 1917 року почала наступ на Україну: захопила Харків, Київ, але після укладання Берестейського миру з німецькими й австрійськими урядами війська обох імперій втрутилися в перебіг більшовицько-української війни та змусили Червону армію швидко вiдступити з України. Після держперевороту та правління гетьмана Скоропадського Наприкінці 1918 року владу знову відновила Директорiя УНР.

Українська Держава

У квітні 1918 року за підтримки німецьких військ відбувся державний переворот в УНР, проголошено Украïнську Державу на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Вiн мав значні повноваження затверджував закони, призначав склад уряду (Ради мiнiстрiв) і Генерального суду (Державного сенату), одноосібно керував зовнішньополітичними та військовими справами. Гетьманат проіснував дев'ять місяців і розвалився внаслідок поразки Німеччини в Першій світовій війні - гетьман почав шукати підтримки з боку росiян-білогвардійців, що дало причину повстати українським прихильникам УНР і встановити владу директор УНР. Цим скористалася Червона армія: навесні 1919 року республiку окупували більшовики.

Західноукраїнська Народна Республіка

У жовтні 1918 року імператор Австро-Угорщини Карл I дозволив формувати національні автономії. Українські депутати створили Українську Національну Раду, яка мала узгодити з iмператором конституцію майбутньоï автономії. Але австрiйцi планували вiддати українськi землі до складу Польщі. У листопаді 1918 року українці повстали та проголосили Захiдноукраïнську Народну Республіку. Нова держава вела війну з Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Узимку 1919 року парламент ратифікував договір з УНР про обеднання двох республік, а 22 січня 1919 року УНР урочисто оголосила про Акт Злуки в єдину державу. Ситуація на фронтах різко погіршилася влітку 1919 року, унаслідок військової поразки держава припинила своє існування.

Карпатська Україна

У 1938 році в Чехословаччині на території сучасного Закарпаття створили автономiю - Карпатську Україну. Прем'єр-міністр автономії Августин Волошин провадив проукраїнську політику, а сотні добровольців вступали до вiйськовоï органiзацiї "Карпатська Січ". 14 березня 1939 року за підтримки Гітлера Словаччина проголосила незалежність, нацисти розпочали окупацію Чехії, а територію Закарпаття віддали пiд контроль своїх союзників - угорців. 15 березня 1939 року парламент Карпатської України проголосив про незалежність держави. "Карпатська Січ" та українські студенти в кількості до 1000 осіб дали бій силам угорської армії, що значно переважала - 4000-20 000 солдатів. Незалежна Карпатська Україна проіснувала лише 30 годин.

Незалежна Україна

Після приходу до влади Горбачова в 1985 році розпочалася Перебудова - останній етап існування Радянського Союзу. Лицемірність курсу "гласності" проявилася в замовчуванні Чорнобильської катастрофи. Цинізм режиму спонукав національний рух до дій. У 1990 роцi вiдбулися змагальнi вибори до Рад усіх рівнів - комуністи втратили монополію на владу. 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Після невдалого комуністичного перевороту в Москві 19-21 серпня 1991 року під тиском масових демонстрацій украïнський парламент 24 серпня 1991 року проголосив самостiйнiсть Украïни. 1 грудня 1991 року 90,3% виборців на референдумі підтримали ідею самостійності України – радянська імперія зазнала краху.

Авторка: Анна Данілова