"Привіт, Україно, я твій громадянин!" — Діяльність Романа Ратушного.

9 червня 2022 року в Ізюмському районі загинув український активіст, громадянський діяч, та військовик-доброволець Роман Ратушний, який з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого встав на захист нашої незалежності. Багато з нас не мав гадки, ким він був, і чому саме українські активісти повинні здобути справжньої поваги.

18 червня у Києві відбулося прощання з 24-річним Романом Ратушним — київським активістом, який боровся проти незаконних забудов, корупції та поліцейського свавілля. Спочатку в Михайлівському соборі пройшла заупокійна служба, а далі тіло Романа Ратушного привезли на Майдан Незалежності. Попрощатися з ним прийшли кількасот людей: активісти, військові, журналісти, урбаністи, активна молодь та просто кияни. Поховали Ратушного на Байковому кладовищі. — Поліна Вернигор

Але чому саме Романові зараз надають так багато уваги. Хіба він єдиний активіст, який воює за Україну?

Пропонуємо розібратись, хто він взагалі такий.

Роман народився 5 липня 1997 року. Його мати — Світлана Поваляєва була журналісткою та письменницею, а батько — Тарас Ратушний — активістом руху "Збережи старий Київ".

Роман сформував свою громадянську позицію достатньо рано, адже у 15 років став одним з перших учасників Революції гідності. В ніч на 30 листопада, Ратушного та інших учасників побив "Беркут".

Він продовжив діяльність активіста і після Майдану. Попри стійку націоналістичну позицію, його діяльність активіста була спрямована на боротьбу з незаконною забудовою Києва. У 2018 році Ратушний заснував ініціативу «Захистимо Протасів Яр», що за рік переросла у повноцінну ГО. Учасники боролися проти забудови зеленої зони Протасового Яру. 

Роман боровся із забудовниками, які оголосили, що на місці зеленого Протасового Яру побудують житловий комплекс "Трубійон" — три 40-поверховки. Місцеві не підтримали проєкт, виходячи на протести, аби зупинити будівництво. Рух очолив Роман Ратушний, який з іншими учасниками протестів намагався достукатись до органів та розповсюдити інформацію про забудову. В наслідок багатьох звернень, компанія "Дайтона Груп" зіштовхнулась з декількома кримінальними провадженнями. Учасники досягли заборони будувати на території будь-що та повернення Протасовому Яру статус зелених насаджень.

Роману також доводилось мати конфлікти з політиками, адже "Дайтона Груп" активно просувалась дніпровськими бізнесменами. Геннадій Корбан та Олег Левін, представник яких зустрівся з Ратушним "вирішити питання" з активістами. Запис розмови було опубліковано на Фейсбук сторінці "Протасового Яру", та вислови стосовно того, що активісти "недооцінюють бізнесменів" які можуть "вивезти" Романа, котрому "не потрібна "оця вся стрільба", активісти розцінили як пряму погрозу.

Через декілька днів погрози поступили вже від Корбана, який обурився через тег його сторінки в Фейсбуці, назвавши Романа "чортом" та пообіцяв "знайти й теж тегнути". Як покарання, бізнесмен пообіцяв відправити Ратушного на фронт, на що хлопець відповів, що для нього захист Батьківщини не є покаранням.

Подальші події змусити його переховуватися понад місяць, адже Роман помітив стеження за собою та своїм будинком. Виявилося, що було сплановано його вбивство.Громада Протасового Яру звернулась до Володимира Зеленського, з метою надання хлопцеві необхідного захисту. Але кримінальне провадження щодо погроз йому так і не відкрили, а Корбан своєї провини не визнає, і негативно реагує на новину "Громадського" про смерть активіста, де було згадано цей випадок. Він вимагав спростувати сказане про його звʼязок з "Дайтона Груп" у листі до редакції, де називає це наклепом.

Свастика біля Офісу Президента?

Роман був учасником мітингів проти незаконного увʼязнення активіста та блогера Сергія Стерненка. Під час акції протесту, деякі мітингарі побили вікна ОП та розмалювали фасад. Пізніше Антон Геращенко опублікував відео, на якому начебто Ратушний малює свастику на фасаді. Пізніше виявилось, що відео було змонтовано, але на запити адвокатів щодо того, як таке могло статись, в міністерстві внутрішніх справ відповіли, що Геращенко є фізичною особою і за його діяльність в соцмережах вони не відповідають. 

Після публікації відео Романа було затримано та відправлено під домашній арешт за групове хуліганство зі заздалегідь заготовленою зброєю. Сам активіст навіть зняв жартівливе відео про життя з електронним браслетом і те, як отримати домашній арешт за мирну акцію протесту.

Як влада позбавляється активістів, як працює браслет і чому не варто боятись | Роман Ратушний

«Я пов’язую це рішення безпосередньо з заступником голови Офісу президента Андрієм Смирновим, який має особисту неприязнь до мене через мій захист Протасового Яру. Вони вирішили під шумок загальної тієї акції здихатися мене й записали мене в списки на підозри. Ну і вручили потім підозру і вже обрали запобіжний захід. Я вже розумію, що навіть якби мене на тій акції не було, вони б придумали щось інше», — прокоментував Ратушний.

Адвокати активіста подали апеляцію та виграли суд — з Романа було знято всі обвинувачування. Боротьба активіста не зупинялась не на секунду.

Арешт активіста не був підкріпленим доказами або вагомими свідченнями. Підозра у випадку домашнього арешту має вручатися в той самий день, коли вона була підписана та узгоджена. У випадку Романа вона була вручена наступного дня без жодних вагомих причин.

Далі питання прокурору до суду про обрання запобіжного заходу. Для його подачі слідчому необхідно зʼясувати хоча б басові обставини, місце роботи підозрюваного, наявні ризики втечі або пошкоджування слідству. У випадку Романа цього не було здійснено. 

Отже, обрання запобіжного заходу не було здійснено за усіма нормами, адже їх існує декілька. Суд має вивчити питання прокурора, і сходячи з цього поставити ряд питань до підозрілого, щодо ризиків втечі. У випадку Романа його запитали лише, чи був він на акції.

Хлопець отримав не просто домашній арешт — арешт з браслетом, підстава для отримання якого повинна бути вагома. В справі Романа надання такого "додаткового пристрою" досяг Андрій Смирнов, активно не що підтримує діяльність активіста. Знайти електронний браслет, що працює — не так легко, як здається, але за Романа Ратушного вже тоді зачепились так міцно, як тільки можливо.

Діяльність на війні

З початку повномасштабного вторгнення хлопець пішов воювати. Спочатку відправився в тероборону у підрозділ "Протасового Яру", обороняв рідний Київ, а потім звільняв окуповані населені пункти в Сумській області. На початку квітня Ратушний вступив до розвідувального взводу 2-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр». Батальйон обороняв Україну у Харківській області, зокрема в районі Ізюму. 9 червня Роман потрапив у ворожу засідку та загинув. Його смерть офіційно підтвердили 14 червня, а 16 тіло привезли до Києва.

На честь Романа побудують парк у Протасовому Ярі, де посадять дуб на його честь. Його мати повідомила, що син заповідав фінансово підтримати музей Шевченка, Національну Капелу Бандуристів імені Майбороди, а також видання «Історична правда» та «Новинарня». Донати від його матері також отримав добровольчий медичний батальйон "Госпітальєри" і інші організації, які закупають озброєння для ЗСУ.

Герої не вмирають!

На разі, під впливом масової дерусифікації назви вулиць змінюються, а ми вважаємо, що визнання героїв України завжди на часі. В додатку "Київ Цифровий" вже пропонують перейменувати вулицю Волгоградську на вулицю Романа Ратушного. Проголосувати дуже просто:

Відкрити додаток

Натиснути кнопку «К»

Знайти розділ «Електронна демократія» і підрозділ «Дерусифікація»

Далі у пошуковому вікні вбити назву «вул. Волгоградська» і обрати варіант «Романа Ратушного» 

Це не єдиний засіб надати Роману ще більшої пошани. Нещодавно, на сайті електронних петицій офіційного представництва Президента України зʼявилась петиція про надання Роману Ратушному звання героя України посмертно. 

Петиція про надання Роману Ратушному звання Героя України

На разі петиція вже зібрала декілька тисяч підписів, саме тому, що Герої України та їх визнання на часі завжди, тому ми пропонуємо віддати свій голос та підпис прямо зараз, адже українцям є кого шанувати, і варто памʼятати про це кожен день!

 Авторка:Марія Кравченко