субота, 6 серпня 2022 р.

Графіті Софії Київської та МОВНЕ ПИТАННЯ

Софійський собор залишається полем для історичних і мистецтвознавчих досліджень. Середньовічні фрески, мозаїки, некрополь, іконостас і, звісно, малюнки на стінах Софії змушують істориків знову й знову повертатися до вивчення спадку собору. Українські історики Сергій Висоцький і В'ячеслав Корнієнко доклали значних зусиль для відкриття та подальшого дослідження написів і зображень на стінах Софії. Нині нам відомі понад 7500 графіті 11-18 століття, залишені в давнину нашими предками. Що вони значуть?

ХТО ЗАЛИШАВ НАПИСИ? 
Графіті Софії Київської вирізьблювалися як представниками знаті, так і звичайними парафіянами, навіть самими священниками. На стінах Софії збереглися також автографи майстрів, виконані ще  до розпису храму. Саме їм належать деякі з молитов, написані на стінах. Підтвердженням того, що свої записи на стінах лишали священнослужителі, слугують графіті, знайдені у вівтарі. Як зазначає історик В'ячеслав Корнієнко, записи лишали переважно чоловіки, але це зовсім не означає, що жінки в той час були неписьменними, принаймні заможні. Деякі жінки навіть мали власні печатки та займалися діловодством.
ПРО ЩО ПИСАЛИ?
Написи на стінах Софії Київської висвітлюють низку важливих історичних подій. Так, одне з графіті собору підтверджує дату смерті князя Ярослава Мудрого - «У SФНД місяця лютого 20-го смерть царя нашого...». Розшифрувавши датування (числа мали буквене значення), дослідники отримали 1054 рік за Григоріанським календарем. Ще один історично важливий напис про купівлю Боянової землі, що вважається першою купчою (договором про купівлю-продаж) 12 століття.

Але попри чисельність графіті, залишених на стінах Софії, Церковний устав Володимира Великого забороняв залишати будь-які написи на стінах соборів «Як хто порубає хрест або посіче стіну церкви, добуде мерця з могили, уведе худобу до церкви та зневажає як-небудь християнську віру», - йдеться в другому розділі княжого уставу. Як бачимо, ці заборони не лякали наших предків, і стіни Софії сприймалися як своєрідна «візуальна книга» для записів. Дослідник В'ячеслав Корнієнко стверджує : «Розписи храму - справді Біблія для неписьменних, на стінах церков люди бачили те, чого не могли прочитати, тож до фону, тла фресок, ставилися як до полів книги, на яких роблять замітки».

МОВНЕ ПИТАННЯ 
Більшість графіті Софії Київської написані церковнослов'янською мовою української редакції. Згідно з російською пропагандистською концепцією про «спільну колиску трьох братніх народів», мову часів Русі охрестили терміном «давньоруська» для того, щоби підкреслити спільність історичного розвитку всіх слов'ян, що входили до складу Русі. Однак написи на стінах Софії Київської підтверджують факт того, що тогочасне населення писало церковнослов'янською мовою з вкрапленнями місцевого побутового мовлення. На ґрунті постійного проникнення розмовних елементів у церковнослов'янську мову виникла староукраїнська, яка остаточно запанувала в 14 столітті. Детальніше про виникнення української мови можете прочитати тут

Авторка: Анна Данілова

5 коментарів:

  1. Дуже цікава інформація. Дякую!

    ВідповістиВидалити
  2. Який чудовий матеріал! Авторці - респект! Завжди із зідоволенням знайомлюсь з вашими публікаціями. Бажаю подальшого творчого зростання і цікавих ідей!

    ВідповістиВидалити
  3. Дуже цікаво ! Дякую за вашу роботу💛💙 Все буде Україно 💛💙

    ВідповістиВидалити
  4. Дуже крута стаття! Авторка, цікаво та глибоко раскрила цю тему!

    ВідповістиВидалити

При створенні коментаря просимо дотримуватися поваги один до одного. Коментарі, які підтримують війну, нещадно видалятимуться.