Всі знають про петриківський розпис і обов’язково бачили його у повсякденному житті. Ця техника дуже популярна, особливо у Дніпропетровській області. Петриківський розпис у 2012 році внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, а у 2013 році визнаний нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО та ставший своєрідною візитівкою Дніпропетровщини та й усієї України.
Петриківським розписом прикрашали хати і предмети побуту. У селі Петриківка існують музеї присвячені йому, а також діє Центр народного мистецтва, який об'єднує близько 40 відомих майстрів петриківського розпису.
Але мало хто знає, що за часів СРСР його (як не дивно) теж намагались зросійщити. Наприклад, за правилом, розпис повинен наноситись тільки на білі поверхні. Це можна побачити на прикладі українських мазанок, які спочатку білились, а вже потім розписувались яскравими візерунками. Росія ж, запровадила роспис на чорному тлі, тим самим порушивши правила цього стилю. Промисловий випуск виробів чорного кольору з петриківським розписом був нав’язаний, очевидно, з метою уподібнення до культури етнічних росіян. Відбувалося це за часів СРСР, а можливо, і раніше, за часів Російської імперії. Але це - тільки початок.
Засновник петриківського розпису - Олександр Статива. У 1936 році він створив Петриківську школу декоративного розпису, яку згодом закрили внаслідок радянських репресій. Але мистетство продовжувало розвиватись.
«Якщо народне мистецтво не можна знищити, то його можна використати в політичний пропаганді». Так, у 30-ті роки елементи Петриківського розпису почали демонструвати на пропагандистських плакатах. Поряд із традиційними елементами почали з’являтись соняшники, горох, кукурудза а також радянські емблиматика та геральдика.
Проте радянська політика розмиванням українських культурних традицій не змогла знищити «петриківку». Сьогодні дедалі більше людей цікавляться українським мистецтвом. А «петриківка» стає елементом українського бренду. Рослинні візерунки в різний час використовували для дизайну банківських кредитних карток, в монументальному мистецтві (зокрема в м. Малин створено мурал за петриківськими мотивами), в декорі інтер'єру, в дизайні одягу. В 2000, 2001, 2013 роках «Укрпошта» випустила серію марок, а в 2016 році Національний Банк України – пам'ятну монету номіналом у 5 гривень, присвячені петриківському декоративному мистецтву.
Авторка: Анна Данілова
Немає коментарів:
Дописати коментар
При створенні коментаря просимо дотримуватися поваги один до одного. Коментарі, які підтримують війну, нещадно видалятимуться.